Ти гинеш. З тобою гинуть близькі тобі люди: діти, онуки, батьки, кохані… У кого хто є. Гинуть. Стають п‘яницями, наркоманами, повіями, брехунами і злодіями, залежними від комп‘ютера і телевізора, лінивими і хитрими. Хворими. Дочасно йдуть у могилу. Гине Україна, твоя країна. Бачиш?
Через тебе.
Але ти впевнений, що не з твоєї вини, а через Януковича, Ющенка, москалів, жидів, американців, проте тільки не через тебе. Ти впевнений, що ти хороший і правильний. А сусід твій і всі інші в купі з Януковичем створили цей черговий український людомор.
Ти ні при чім. Твоя хата як завжди з краю. Так думають всі такі як ти. Ти ж не допускаєш думки, що з таких як ти і вилупився в Україні Янукович. З таких як ти – маленьких януковичів. В Литві ж не вилупився.
Розумний шукає причини своїх бід в собі, а дурень – у когось. Як ти. Отже ти ще й дурень. Маленький нерозумний янукович. Бо ж ти не знаєш, що твій вбивця окупував персонально твоє серце і паралізував твій розум.
Він сидить у тобі. Тобою керує і тебе веде до загибелі. А ти сунешся на той світ, засуджуючи і проклинаючи всіх… Своїх провин не бачиш.
Придивись уважніше до обраного тобою президента країни. Це твоя збільшена копія. Ти за нього не голосував? Голосував за Тимошенко? Чи за когось іншого? Редька за хрін не солодша. Приглядайся до них, їхніх рис. Вони і твої.
Коментар задовгий. Натисни
тут для перегляду повного тексту.
Translate 